Теми Позначити усі новиниЗняти позначку з усіх новин

Як нас знайти?

Посольство Литовської Республіки в Українi

Адреса: 21 Buslivska str., 01901 Kyiv, UKRAINE

більше »

Телефон +380 44 254 09 20, +380 44 254 09 36 (візові питання), +380 44 254 09 32 (консульські питання, окрім візових)
Факс +380 44 254 09 28
Електронна адреса
Новини Друк RSS

Історична пам’ять Литви й України: спільний шлях від середньовіччя до сьогодення

Створено: 2018.10.08 / Оновлено: 2018.10.08 17:26
      Історична пам’ять Литви й України: спільний шлях від середньовіччя до сьогодення
      Історична пам’ять Литви й України: спільний шлях від середньовіччя до сьогодення
      Історична пам’ять Литви й України: спільний шлях від середньовіччя до сьогодення

      4 жовтня в 2018 року в Академічному корпусі Українського католицького університету (м. Львів) відбувся науково-презентаційний круглий стіл – дискусія «Спільна історична пам’ять: актуалізація литовської культурної спадщини в Україні».

      У заході взяли участь дослідники, які представлять проекти, присвячені дослідженню та актуалізації історичної спадщини Великого князівства Литовського (ВКЛ) на території сучасної України. Проекти охоплюють вагомий пласт спільної історії двох країн, оскільки до ВКЛ входила значна частина території України включно з Києвом.

      У 2016-2017 роках за ініціативою ГО «Східноєвропейське співробітництво» проводилися дослідження постаті та діяльності князя Федора Коріатовича, видатного представника династії Гедиміновичів, яка правила ВКЛ 250 років.

      «Об’єкти Великого князівства Литовського в Україні не мають візуальних ознак, які наглядно демонструють приналежність до литовської доби. Наша мета – візуалізувати спільну литовсько-українську спадщину, щоб було видно, що це об’єкт ВКЛ. У цьому контексті яскраво вирізняється тема князя Федора Коріатовича, який позитивно сприймається в історії України», – сказала директор ГО ЕЕС Беатріче Белявців, авторка ідеї експозиції «Кімнати історичної пам’яті князя Федора Коріатовича».

      Розробка експозиції «Кімнати історичної пам’яті князя Федора Коріатовича» в Мукачівському замку «Паланок» стала результатом трирічної дослідницької роботи. Після вигнання з Поділля князь Федір понад 20 років правив Мукачівською домінією на Закарпатті, яке на той час входило до складу Угорщини.

      «Експозиція побудована згідно зі стандартами Культурного шляху Європи навколо культурно-історичного шляху князя Федора Коріатовича. Він вийшов із Литви, прийшов в Україну та вийшов до Угорщини. Це відповідає правилам культурного шляху, який має пролягати щонайменше трьома країнами та поєднуватися з туризмом й освітою. Також сюди приєднується Білорусь, і це повноцінний культурний шлях князя Федора Коріатовича у складі шляхів династії Гедиміновичів», – додала Беатріче Белявців і повідомила, що відкриття кімнати відбудеться 5 жовтня 2018 року.

      Федір Коріатович був останнім із семи братів, які в другій половині XIV ст. понад 30 років княжили на Поділлі та зробили значний внесок у розвиток та піднесення цієї історичної області.

      Українські вчені Дмитро Ващук та Борис Черкас представили проект, присвячений діяльності князів Коріатовичів. Цього року в Кам’янець-Подільському замку почала роботу тематична експозиція «Народи об’єднані історією: Коріатовичі на Поділлі», яка розповідає про часи правління братів.

      Артефакти литовської доби збереглися навіть на півдні України. В Херсонській області проводяться дослідження вежі Вітовта, яку відносять до кінця XIV ст.

      Під час круглого столу голова правління ХМГО «Культурний центр Україна-Литва» Наталя Бімбірайте та доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України Світлана Біляєва представили проект «Вежа Вітовта: Захист історичної спадщини України та Литви на території Херсонської області».

      У 2018 році саме цей об’єкт став кінцевою точкою проекту «Національна експедиція» під проводом професора Альфредаса Бумблаускаса. Учасники експедиції спустилися по Дніпру від Чорнобиля до гирла ріки з метою дослідження спадщини ВКЛ.

      «Цей проект у партнерстві з LRT (національне телебачення Литви, – прим. ЕЕС) ми почали з Західної України ще в 1997-1998 роках і стикнулися з тим, що навіть представники литовської діаспори або українські гіди не знають, де знаходяться об’єкти ВКЛ. Тільки обрані спеціалісти могли зазначити розташування об’єктів литовської доби. Це розуміння стало основою для подальшого розвитку проекту та актуалізації культурно-історичної спадщини Великого князівства Литовського на території України», – сказав професор Блумбаускас.

      На LRT запланований вихід 28 телевізійних програм, створених за лаштунками експедиції, яка працювала в липні 2018 року. Дослідники відвідали найбільші міста України – Львів, Київ, Дніпро, Одесу; спустилися по Дніпру, Бугу та Дністру.

      «Ми зробили несподівані відкриття: я зрозумів політику князя Вітовта, присутність якого на Чорному морі тривалий час вважали міфом. Наприклад, похід 1397 року до Азова – історичним вимислом. Насправді він пройшов лівим берегом Дніпра, потерпів поразку на Азові, але потім відкрив нові території – це землі між Дніпром, Бугом і Дністром. Тут усюди сліди Вітовта, який створював імперію. В цьому новизна нашого дослідження», – зазначив професор Бумблаускас.

      Крім того, литовський історик Генуте Кіркєнє представила проект «Князі Острозькі», присвячений вивченню спадщини ще одних представників роду Гедиміновичів, які залишили значний слід на Поділлі.

      «Проекти, представлені під час круглого столу, свідчать: історія України є частиною історії Європи в контексті перебування в складі Великого князівства Литовського. ВКЛ зробило великий внесок у піднесення земель, на яких правили литовські князі. Українські міста отримували Магдебурзьке право, а розбудова замків сприяла розвитку економіки та європейських зв’язків. Через 500 років незалежна Україна проходить шлях до єдиної Європи за допомогою Литви. Наша спільна історія цементує цей зв’язок і сприяє ефективній співпраці на сучасному етапі», – резюмувала директор ЕЕС Беатріче Белявців.

      Проект реалізовано за фінансової підтримки Ради Культури Литви.

      Контактна інформація:

      Беатріче Белявців,

      директор ГО «Східноєропейське співробітництво»,

      відповідальний секретар Генерального почесного консульства Литви у Львові

      email: [email protected]

      тел. +380 67 208 89 00

      Підписка на розсилку новин