ЛИТВА І УКРАЇНА В ТАНДЕМІ МОЖУТЬ ДОБИТИСЯ "КУМУЛЯТИВНОГО ЕФЕКТУ" - ПОСОЛ ПЯТРАС ВАЙТЄКУНАС
Литва і Україна в тандемі можуть добитися "кумулятивного ефекту" - посол Пятрас Вайтекунас
Литва - одна з багатьох країн Європейського Союзу, яка активно підтримує Україну на шляху євроінтеграції. З 2007 року офіційний Вільнюс і Київ почали нову сторінку в історії розвитку двосторонніх відносин - перейшли на стратегічний рівень співпраці.
22 листопада в Україну з офіційним візитом прибуде Президент Литовської Республіки Даля Грібаускайте. Про те, які питання стануть головними під час її зустрічей з українським керівництвом, а також про перспективи розвитку стратегічного діалогу, в ексклюзивному інтерв'ю УКРІНФОРМу розповів Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Пятрас Вайтекунас.
- Пане Посол, візит Далі Грібаускайте в українську столицю, безумовно, знакова подія в розвитку двосторонніх відносин. Які заходи передбачені його програмою, і чого чекає литовська сторона від запланованих зустрічей?
- Це плановий робочий візит Президента Литовської Республіки в Україну. Окрім двосторонньої зустрічі глав держав заплановано також засідання Ради президентів, яка є однією з форм нашої співпраці. У рамках візиту також пройде Литовсько-Український бізнес-форум і ярмарок литовської продукції в київському супермаркеті "Novus" (на лівому березі Києва, біля виставкового центру - ред.)
На зустрічі з Віктором Януковичем обговорюватимуться питання євроінтеграції України, які стосуються досягнення Договору про асоціацію з ЄС, зони вільної торгівлі, безвізового режиму та інших аспектів. Сторони також розглянуть основи і цінності Європейського Союзу, на яких базуються наші відносини: стан демократії, прав людини, верховенства права тощо.
Крім цього, Литва і Україна обговорюють питання економічного, регіонального, політичного співробітництва, розширення зони безпеки, гуманітарної сфери, а також аспекти координації дій у рамках ОБСЄ, де Литва головує в нинішньому році, а Україна - в 2013-му.
Що стосується очікувань, то я сподіваюся, ми доб'ємося прогресу в наших відносинах - активнішої, прагматичнішої співпраці, спрямованої на досягнення конкретних результатів.
- Які сфери співпраці між Україною і Литвою є сьогодні основними?
- В першу чергу, це політика, економіка, культура і регіональна співпраця. У політиці ми хочемо посилити регіональний діалог на всіх рівнях, і не лише між Литвою і Україною, а й з Польщею. У цьому форматі ми маємо тристоронню парламентську асамблею.
У двосторонньому форматі ми підключаємо широкий спектр необхідних інструментів та інституцій. Крім Ради президентів, про яку я вже згадував, працюють Міжурядова комісія, двостороння комісія з питань євроінтеграції. Всі ці інструменти функціонують. Наші експерти і фахівці зустрічаються і вирішують відповідні завдання для просування вперед.
Що стосується економіки, торгівля між нашими країнами на сьогоднішньому етапі інтенсивно розвивається. Товарообіг між Литвою і Україною цього року, за прогнозами, досягне близько 1 млрд доларів США. Крім того, за результатами минулого року туризм між двома країнами виріс більш як на 100%.
У транспортній сфері реалізується перспективний міжнародний проект "Вікінг". Він передбачає рух контейнерного потягу від порту Одеси до порту Клайпеди за 48 годин! Ми розраховуємо, що в недалекому майбутньому до цього проекту приєднається Туреччина, яка дуже зацікавлена продавати свої товари в регіоні Балтійського моря, а також такі країни як Вірменія, Грузія, Азербайджан. Якщо дивитися трохи далі, в Китаї також є інтерес до цього проекту.
Ми хочемо, щоб проект "Вікінг" просунувся вперед і, думаю, наші президенти обговорять конкретні пропозиції і рішення.
- Литовська Республіка головує в Організації з питань безпеки і співробітництва в Європі з початку 2011 року. Що було зроблено за цей час у рамках діяльності організації?
- У цьому напрямку маємо значні досягнення. До таких я відношу й те, що багато питань вирішуються в нормальному робочому порядку. Це стосується, зокрема, проблем в Африці, пов'язаних з останніми подіями, а також на території колишньої Югославії. Якщо говорити про те, що важливо для нас - це, в першу чергу, те, що роль ОБСЄ продовжує посилюватися і під час нашого головування. Так, вирішуються питання безпеки, у тому числі в енергетичній сфері, розглядаються питання глобальних загроз.
Окремо варто відзначити той факт, що 30 листопада ц.р. після п'яти років мовчання мають відновитися офіційні переговори щодо придністровського врегулювання у форматі "5+2". Також збережено формат Женевських переговорів, і діалог триває. Грузія, Росія, Південна Осетія, Абхазія, Європейський Союз, ОБСЄ і ООН збираються і говорять про цю проблематику.
- У 2013 році естафета головування в ОБСЄ перейде офіційному Києву. Яким корисним досвідом у зв'язку з цим може поділитися Литва? На що необхідно Україні звернути увагу вже зараз?
- Литва готова поділитися своїм досвідом. Ми пропонуємо на початку 2012 року провести детальні консультації з усього спектру питань, що стосуються країни, яка головує в ОБСЄ. Зараз уже досягнуті домовленості про проведення таких регулярних україно-литовських зустрічей.
Друга ідея, про яку я хотів би сказати - це необхідність роботи в тандемі. Оскільки Литва головуватиме в Європейському Союзі в 2013 році, а Україна в ОБСЄ, ми пропонуємо тісну і взаємодоповнюючу співпрацю. Зрозуміло, що організації різні і мають різні цілі й інструменти, проте ми сподіваємося працювати з Україною в тандемі і домагатися ефективніших результатів - так званого "кумулятивного ефекту", коли один плюс один - більше двох.
- 19 грудня в Києві відбудеться Саміт Україна-ЄС, на якому очікується ухвалення ключових рішень щодо підписання Договору про Асоціацію між Україною і Європейським Союзом. Як би Ви охарактеризували розвиток діалогу між Києвом і Брюсселем у цьому питанні виходячи із заяв деяких європейських лідерів з приводу політичної ситуації в Україні?
- Я хочу сказати, що Україна - європейська країна, а українці - європейський народ. Більшість українців підтримують курс своєї країни на євроінтеграцію, і це є основоположним на шляху в Європейський Союз. Адже інтегрується в Європу не влада, а вся країна. Ми сподіваємося на результативний діалог для досягнення цієї мети й активно підтримуємо Україну на шляху євроінтеграції. Проте необхідно також звернути увагу на фундамент наших відносин: права людини, демократичні цінності і верховенство права.
Європейський Союз звертає дуже пильну увагу на конституційну реформу, закон про вибори, щоб усі партії і опозиційні лідери мали однакові права для участі у виборчому процесі. І, звичайно ж, сам закон про вибори має відповідати європейським стандартам. Кілька днів тому, під час ухвалення нового закону про вибори в Україні була досягнута широка підтримка. Тепер залишається тільки дочекатися висновків Венеціанської комісії.
Ще раз хочу підкреслити, що ці технічні досягнення, як і кожен договір, дуже важливі. В той же час, вони не повинні переважати над фундаментальними цінностями європейської цивілізації.
- За даними Держкомстату України, цього року Литовська Республіка інвестувала в Україну значно більше, ніж Україна в Литву. У чому полягає привабливість України для литовських інвесторів?
- Вільних грошей у Литві багато. За оцінками деяких експертів і наших підприємців, ми інвестуємо максимум 20% від своїх можливостей. Образно кажучи, ми вкладаємо в економіку України сотні мільйонів доларів, а могли б інвестувати мільярди. Але поки основні наші інвестори стоять за кордоном і чекають відповідного моменту. Вони хочуть гарантій того, що їхні гроші будуть у безпеці, що будуть створені більш привабливі умови для розвитку бізнесу в Україні.
Деякі проекти в Україні вже реалізуються. Зараз тривають активні переговори про інвестування 22 млн євро для будівництва заводу з виробництва хімічних добрив у районі Херсона, 20 млн євро для організації виробництва індичатини під Києвом.
Загалом, литовський бізнес в Україні дуже цікавить виробництво сільгосппродукції. Тут бракує потужностей для переробки молока, м'яса, а особливо овочів і фруктів довгострокового зберігання, консервації. На думку литовських бізнесменів, ця ніша далеко не заповнена в Україні.
- Історії України і Литви тісно переплітаються між собою, починаючи з часів Великого Князівства Литовського. Цей період значно вплинув на розвиток української культури. Як сьогодні держави співпрацюють у цій сфері?
- У вересні цього року ми відкрили пам'ятник Тарасу Шевченку у Вільнюсі. Було б добре подумати про реалізацію подібних проектів і в Україні. Думаю, на 25-річчя Незалежності, маючи достатньо коштів і політичної волі, ми могли б реалізовувати масштабні культурні проекти, встановлювати пам'ятники відомим політичним діячам, які зв'язують наші народи.
У 2011 році ми відмітили Хотинську битву, в наступному - відзначатимемо 650-річчя битви біля Синіх Вод. Усе це - віхи нашої спільної історії.
Сьогодні за сприяння Литовської Республіки в Україні випускаються історичні книги українською мовою, які потім ми перекладаємо литовською. Вони випускаються за участю литовських, українських, часто польських істориків і білоруських авторів. Не варто забувати, що тут, у нашому регіоні, створювалася європейська цивілізація. І Велике Князівство Литовське було ефективним інструментом розвитку Європи - не в географічному розумінні цього слова, а в плані цінностей.
Три статути Великого Князівства Литовського стали основою першої конституції. Більше того, вони були написані староукраїнською мовою. Вже тоді Велике Князівство Литовське намагалося жити за законами. У статутах була передбачена міжконфесійна і міжнаціональна толерантність, терпимість, вводився інститут судової влади. Тому нам дуже важливо до кінця зрозуміти, що тут, починаючи ще з XIV століття, нашими спільними зусиллями створювалася Європа.
Розмовляв Віталій Сич, УКРІНФОРМ.
