Новини

Бути Надзвичайним і Повноважним в Україні – це не тільки влаштовувати прийняття в честь національного дня, вряди-годи організовувати прес-конференції і давати розлогі інтерв»ю про двостороннє співробітництво, що «стрімко розвивається». Надзвичайний і Повноважний Посол в Україні - це необхідність постійно реагувати на політичні конвульсії країни з несталою демократією, у будь-який момент бути звинуваченим у втручання в внутрішні справи країни і не бути застрахованим від прослуховування телефонних розмов з відомими політиками, що пізніше з»являються в Інтернеті. І навряд чи в будь-якій розвиненій європейській країні  послів намагаються використати  чи то в ролі посередника між різними політичними таборами в самій Україні, чи  такого собі миротворця, котрого відверто  просять  вплинути на ситуацію або ж попросити щось у Президента чи прем»єра. За допомогою українських експертів міжнародників та журналістів, котрі тривалий час спеціалізуються на зовнішній політиці України, «Главред» вирішив з»ясувати, хто з глав дипломатичних місій найбільше проявив себе у 2006 році й може по праву вважатись найактивнішим (не плутати з найвливовішим). Ми запропонували обраним нами експертам визначити десятку послів за десятибальною системою. Відразу зауважимо: на початку дослідження список експертів був значно довший. Пізніше виявилось, що деякі експерти бояться  образити того чи іншого представника дипломатичного корпусу. А один з колишніх  міністрів закордонних справ  навіть зазначив, що подібний рейтинг може зашкодити двосторонім відносинам з тією чи іншою країною. З-поміж тих, хто не ризикнув зробити свій вибір і деякі народні-депутати, котрі в своїзх партіях відповідають за зовнішню політику.   Ми чудово розуміємо, що це дослідження аніскільки не є репрезентативним. Так само  усвідовлюємо, що досить складно оцінювати роботу послів, якщо одні перебувають в Україні більше трьох років, а інші – лише півроку. Однак розуміючи, що саме від постаті посла досить часто  залежить бажання мати справу з Україною та її керівництвом у їх колег за кордоном, ми все ж таки вирішили довести справу до кінця. А заодно й з»ясувати: чи обов»язково бути послом Сполучених Штатів чи Росії, аби твою роботу помітили. 1. Посол США Уільям Тейлор 118 балів Отже, найбільшу кількість балів за результатами опитування наших експертів отримав посол Сполучених Штатів Америки. І це незважаючи  на той факт, що посол приїхав до України лише сім місяців тому, а в його поведінці швидше простежуються риси колишнього військового, аніж публічного дипломата. «Ні в що не втручатися особисто, проте все добре  розуміти і контролювати», - зауважив в коментарях один з опитаних нами експертів . І навіть незважаючи на те, що у деяких експертів з»явилось враження, що нинішній американський посол виглядає в Україні, «наче у вигнанні», а його активність носить швидше вимушений характер. Можливо, деякий скепсис поясняється тим, що від Тейлора – людини з серйозним військовим бекгранудом-  очікувалось відповідних жестів щодо вступу України в НАТО. Однак, не будемо забувати, що Тейлор приїхав в Україну в розпал переговорів про створення «помаранчевої коаліції» (і навіть встиг під час вручення Віктору  Ющенку ввірчих грамот привітати українського президента з цією  визначною подією), а  до роботи приступив, коли вималюваний в уяві американських неоконсерваторів  демократичний ланцюг  «Помаранчева революція – чесні вибори – демократична коаліція» втратив  останню ланку. У такій ситуації, звісно, послу нічого не залишалось, як підтримати неодноразово озвучену позицію Кондоліззи Райс: США всіляко допоможуть Україні вступити в НАТО, як тільки таке рішення «схвалить» українське населення. 2. Посол РФ Віктор Черномирдін 110 балів Відразу попередимо: не всі учасники погодились оцінити діяльність посла Черномирдіна. Деякі з них вирішили пропустити графу з його прізвищем, аргументуючи це тим,  що Віктор Степанович не вважається класичним послом і навряд чи може фігурувати в загальному рейтингу. Унікальність глави російської дипломатичної місії пов»язана як з його фігурою (це у Вашингтоні колишній прем»єр-міністр на посаді посла не є дивиною), так і з серйозною закулісною діяльністю, котра, за деякою інформацією, посилилась з приходом у прем»єрське-крісло Віктора Януковича. Серед проявів активності посла у минулому році, в першу чергу, експерти називали...  підписані у січні минулого року газові угоди. Також згадувались численні заяви, котрі  стосувались належності маяків та термінів базування Чорноморського Флоту в Україні. Цілком можливо, що з вуст іншого посла Росії в Україні будь-які натяки на продовження строків перебування ЧФ РФ в Україні могли суттєво  ускладнити і без того непростий діалог, але подібні оцінки   від Віктора Степановича – явище цілком  природнє. Власне, це і пояснює, чому Черномирдін до цього часу не змінив Київ на Баку (чутки про це активно мусувались кілька років тому)  чи іншу важливу з точки зору російських інтересів столицю. І, як слушно зауважив один з наших експертів, далеко не кожний посол може собі дозволити полювання з прем»єр-міністром України. 3. Посол Грузії Грігол Катамадзе 98 балів Навряд чи «класичним» послом є і старожил дипломатичного корпусу Грігол Катамадзе.  І мабуть зовсім  недаремно  відома грузинська дизайнерка Тата Варданашвілі якось назвала його своїм улюбленим грузинським... політиком. Що стосується 2006 року, то його активність найбільше проявилась під час російсько-грузинського конфлікту. Він настільки пройнявся блокадою грузинськиз товарів, що особисто підключався  до спонтанних «промокампаній»  грузинського вина  в Україні та  відстоювання чесного імені «Боржомі». Пригадується, як дипломат однієї європейської країни, дивлячись на Катамадзе, мрійливо зауважив:  «От би наш посол так переймався проблемами  бізнесу своєї країни!». А ще Катамадзе –  чи не єдиний посол, якому пересічний журналіст може запросто зателефонувати на мобільний і буде впевненим, що його не перенаправлять на прес-секретаря чи приймальню. 4. Посол Польщі в Україні Яцек Ключковські 97 балів Призначення  колишнього  спічрайтера і радника Квасьнєвського Яцека Ключковського  на посаду посла в Україні два роки деякі експерти оцінили як своєрідну винагороду за  активну участь в Помаранчевій революції:  під час буремних подій 2004-го  він неодноразово долав повітряний простір між Варшаваою і Києвом перед тим, як це зробив  президент Квасьнєвський.  Насправді ж, вибір на користь нинішнього польського посла  був зроблений цілком логічно – незважаючи на відсутність  відповідного дипломатичного бекграунду Ключковські розуміє ситуацію в Україні набагато краще, ніж деякі європейські посли разом узяті. До речі, саме від одного з них це і доводилось чути. Єдине, чого попервах не вистачало Ключковському на новій посаді, так це доброго знання англійської мови, без якої на  нарадах євросоюзівських послів аж ніяк . З приходом до влади братів Качиньских ходили чутки, що Ключковські, якого класифікували  людиною колишнього президента, може позбутись своєї посади. Однак, посол залишився, і вперше за чотири року у 2006-ому відбулось засідання міжурядової комісії. 5. Посол Фінляндії Лаура Рейніля 95 балів Мінімальне відставання посла Фінляндії від трійки найбільш активних глав дипломатичних місій, на перший погляд, може видатись несподіванкою. Фінляндія хоч і входила  ще в часи Леоніда  Кучми  до списку стратегічних партнерів України,  її посол ніколи не вирізнявся  у Києві особливою активністю. «Секрет  успіху» Лаури Рейнілі в 2006 році  доволі простий: головування Фінляндії у Європейському Союзі. З приводу цього в одного з наших експертів навіть склалось враження, що в другій половині 2006 року вона відпрацювала за весь дипкорпус  країн-членів ЄС.  Можливо, це  перебільшення, але навряд чи комусь вдасться пригадати хоча б один серйозний захід, так чи інакше пов»язаний з Європейським Союзом, в якому б не була помічена мініатюрна фігурка пані Рейнілі. Як, до речі, і помітні культурні події на зразок презентації документального фільму Сергія Буковського «Назви своє ім»я». Ті  наші експерти, кому неодноразово доводилось спілкуватись з послом Фінляндії, також стверджують, що вона дійсно  щиро переймається процесами в нашій державі,   демонструючи решті колег приклад «справжньої європейської дипломатії». 6. Посол Німеччини Рейнхард Шеферс 72 бали Ренйхард Шеферс – один з тих послів, хто ще не встиг як слід облаштуватись в кріслі глави дипломатичної місії. Тим не менше,  за півроку свого перебування в Україні здобув у колах експертів-міжнародників славу  посла-прагматика, не схильного розповідати про «Об»єднану Європу» і місце в ній Україні. Ті, кому доводилось спілкуватись з послом, відразу робили висновок, що це буде зовсім інший стиль роботи, аніж у  Дітмара Штюдеманна. І, мабуть, зовсім недаремно в інтерв»ю «Главреду» Рейнхард Шеферс, відповідаючи на питання про взаємодію зі своїм попередником, більш ніж лаконічно відповів: «наші сфери діяльності не пересікаються». У 2006 році посол встиг також запам»ятатись неодноразовими заявами про створення  трьохстороннього газотраснпортного консорціуму – дарма, що майже всі вони були спровоковані відповідними питаннями журналістів. Однак вже сьогодні можна спрогнозувати:  пік активності  посла Німеччини в Україні припаде на першу половину 2007 року, коли  Німеччина головує в Європейському Союзі та «великій вісімці». Тим більше, що якраз в цей період часу Україна має намір почати з ЄС переговори про укладення  так званої посиленої угоди. 7. Посол Чехії Карел Штіндл 49 балів Посла Чехії - у минулому дисидента та доброго приятеля Вацлава Гавела – на дипломатичних раутах найчастіше можна побачити в компанії польского посла  Яцека Ключковського, що деякою мірою символічно: позиція Карела Штіндла у болючому сьогодні для України євроінтеграційному питанні більше нагадує  польську, аніж французську чи німецьку. Деякі з опитаних нами експертів вважають, що Карел Штіндл – з тих небагатьох представників дипломатичного корпусу, котрі підходить до своєї роботи творчо.  «Він дійсно намагається зрозуміти українське суспільство і внести щось своє у відносини не тільки між офіційними особами, але й людьми», - так прокоментував свої вісім балів  послу один з наших експертів. 8. Посол Британії Тімоті Барроу 48 балів На фоні екс-посла Британії  в Україні Роберта Брінклі  бути активним ду-у-же  важко. Тим не менше, Тімоті Барроу намагається тримати планку. Пік його публічності у 2006 році припав на запровадження  нового порядку електронної подачі заявок на британську  візу. Посол тоді не лінувався пояснити всім і кожному, що віднині можна вибрати  самому день і час співбесіди у посольстві, а людям із сільскої місцевості буде легше дістатись до місця, де є Інтернет, аніж до  Києва. 9. Посол Литви Альгірдас Кумжа 47 балів Посол Литви в Україні Альгірдас Кумжа доповнив скромний список послів  з- журналістським минулим. У десятку «Главреда» посол Литви потрапив завдяки  «оперативному реагуванню»: візити Адамкуса готувались, немов  «гарячі пиріжки», а  візит прем»єра Литви – першого глави уряду, який зустрівся з Януковичем після його повторнго обрання  - менш ніж за два дні. Такий злагоджений діалог на найвищому рівні встановивсая не в останню чергу тому, що Альгірдас Кумжа вважається людиною Адамкуса і багато питань може вирішувати напряму. 10. Посол Швеції Йон-Крістер Оландер 41 бал Не в останню чергу завдяки колишньому послу Швеції в Україні Оке Петерсону   деякі українські євроінтегратори почали називати Швецію як найбільш проукраїнську скандинавську державу. Йон-Крістер Оландер  не так часто дає інтерв»ю і відвідує публічні заходи, як робив його попередник, але лінію на підтримку євроінтеграційних намірів України, схоже, намагається підтримувати. Принаймні, саме він у минулому році оголосив про рішення шведського уряду значно підвищити рівень технічної допомоги Україні. Крім того, у 2006 році посол  дозволяв собі робити досить відверті заяви на тему інвестиційного клімату в Україні. Ще б пак: українські можновладці замахнулись на святая-святих шведського бізнесу –  компанію IKEA...Альона Гетьманчук, «Главред»

І навряд чи в будь-якій розвиненій європейській країні  послів намагаються використати  чи то в ролі посередника між різними політичними таборами в самій Україні, чи  такого собі миротворця, котрого відверто  просять  вплинути на ситуацію або ж попросити щось у Президента чи прем»єра.

За допомогою українських експертів міжнародників та журналістів, котрі тривалий час спеціалізуються на зовнішній політиці України, «Главред» вирішив з»ясувати, хто з глав дипломатичних місій найбільше проявив себе у 2006 році й може по праву вважатись найактивнішим (не плутати з найвливовішим). Ми запропонували обраним нами експертам визначити десятку послів за десятибальною системою.

Відразу зауважимо: на початку дослідження список експертів був значно довший. Пізніше виявилось, що деякі експерти бояться  образити того чи іншого представника дипломатичного корпусу. А один з колишніх  міністрів закордонних справ  навіть зазначив, що подібний рейтинг може зашкодити двосторонім відносинам з тією чи іншою країною. З-поміж тих, хто не ризикнув зробити свій вибір і деякі народні-депутати, котрі в своїзх партіях відповідають за зовнішню політику.  

Ми чудово розуміємо, що це дослідження аніскільки не є репрезентативним. Так само  усвідовлюємо, що досить складно оцінювати роботу послів, якщо одні перебувають в Україні більше трьох років, а інші – лише півроку. Однак розуміючи, що саме від постаті посла досить часто  залежить бажання мати справу з Україною та її керівництвом у їх колег за кордоном, ми все ж таки вирішили довести справу до кінця. А заодно й з»ясувати: чи обов»язково бути послом Сполучених Штатів чи Росії, аби твою роботу помітили.

1. Посол США Уільям Тейлор

118 балів

Отже, найбільшу кількість балів за результатами опитування наших експертів отримав посол Сполучених Штатів Америки. І це незважаючи  на той факт, що посол приїхав до України лише сім місяців тому, а в його поведінці швидше простежуються риси колишнього військового, аніж публічного дипломата. «Ні в що не втручатися особисто, проте все добре  розуміти і контролювати», - зауважив в коментарях один з опитаних нами експертів . І навіть незважаючи на те, що у деяких експертів з»явилось враження, що нинішній американський посол виглядає в Україні, «наче у вигнанні», а його активність носить швидше вимушений характер. Можливо, деякий скепсис поясняється тим, що від Тейлора – людини з серйозним військовим бекгранудом-  очікувалось відповідних жестів щодо вступу України в НАТО. Однак, не будемо забувати, що Тейлор приїхав в Україну в розпал переговорів про створення «помаранчевої коаліції» (і навіть встиг під час вручення Віктору  Ющенку ввірчих грамот привітати українського президента з цією  визначною подією), а  до роботи приступив, коли вималюваний в уяві американських неоконсерваторів  демократичний ланцюг  «Помаранчева революція – чесні вибори – демократична коаліція» втратив  останню ланку. У такій ситуації, звісно, послу нічого не залишалось, як підтримати неодноразово озвучену позицію Кондоліззи Райс: США всіляко допоможуть Україні вступити в НАТО, як тільки таке рішення «схвалить» українське населення.

2. Посол РФ Віктор Черномирдін

110 балів

Відразу попередимо: не всі учасники погодились оцінити діяльність посла Черномирдіна. Деякі з них вирішили пропустити графу з його прізвищем, аргументуючи це тим,  що Віктор Степанович не вважається класичним послом і навряд чи може фігурувати в загальному рейтингу. Унікальність глави російської дипломатичної місії пов»язана як з його фігурою (це у Вашингтоні колишній прем»єр-міністр на посаді посла не є дивиною), так і з серйозною закулісною діяльністю, котра, за деякою інформацією, посилилась з приходом у прем»єрське-крісло Віктора Януковича. Серед проявів активності посла у минулому році, в першу чергу, експерти називали...  підписані у січні минулого року газові угоди. Також згадувались численні заяви, котрі  стосувались належності маяків та термінів базування Чорноморського Флоту в Україні. Цілком можливо, що з вуст іншого посла Росії в Україні будь-які натяки на продовження строків перебування ЧФ РФ в Україні могли суттєво  ускладнити і без того непростий діалог, але подібні оцінки   від Віктора Степановича – явище цілком  природнє. Власне, це і пояснює, чому Черномирдін до цього часу не змінив Київ на Баку (чутки про це активно мусувались кілька років тому)  чи іншу важливу з точки зору російських інтересів столицю. І, як слушно зауважив один з наших експертів, далеко не кожний посол може собі дозволити полювання з прем»єр-міністром України.

3. Посол Грузії Грігол Катамадзе

98 балів

Навряд чи «класичним» послом є і старожил дипломатичного корпусу Грігол Катамадзе.  І мабуть зовсім  недаремно  відома грузинська дизайнерка Тата Варданашвілі якось назвала його своїм улюбленим грузинським... політиком. Що стосується 2006 року, то його активність найбільше проявилась під час російсько-грузинського конфлікту. Він настільки пройнявся блокадою грузинськиз товарів, що особисто підключався  до спонтанних «промокампаній»  грузинського вина  в Україні та  відстоювання чесного імені «Боржомі». Пригадується, як дипломат однієї європейської країни, дивлячись на Катамадзе, мрійливо зауважив:  «От би наш посол так переймався проблемами  бізнесу своєї країни!». А ще Катамадзе –  чи не єдиний посол, якому пересічний журналіст може запросто зателефонувати на мобільний і буде впевненим, що його не перенаправлять на прес-секретаря чи приймальню.

4. Посол Польщі в Україні Яцек Ключковські

97 балів

Призначення  колишнього  спічрайтера і радника Квасьнєвського Яцека Ключковського  на посаду посла в Україні два роки деякі експерти оцінили як своєрідну винагороду за  активну участь в Помаранчевій революції:  під час буремних подій 2004-го  він неодноразово долав повітряний простір між Варшаваою і Києвом перед тим, як це зробив  президент Квасьнєвський.  Насправді ж, вибір на користь нинішнього польського посла  був зроблений цілком логічно – незважаючи на відсутність  відповідного дипломатичного бекграунду Ключковські розуміє ситуацію в Україні набагато краще, ніж деякі європейські посли разом узяті. До речі, саме від одного з них це і доводилось чути. Єдине, чого попервах не вистачало Ключковському на новій посаді, так це доброго знання англійської мови, без якої на  нарадах євросоюзівських послів аж ніяк . З приходом до влади братів Качиньских ходили чутки, що Ключковські, якого класифікували  людиною колишнього президента, може позбутись своєї посади. Однак, посол залишився, і вперше за чотири року у 2006-ому відбулось засідання міжурядової комісії.

5. Посол Фінляндії Лаура Рейніля

95 балів

Мінімальне відставання посла Фінляндії від трійки найбільш активних глав дипломатичних місій, на перший погляд, може видатись несподіванкою. Фінляндія хоч і входила  ще в часи Леоніда  Кучми  до списку стратегічних партнерів України,  її посол ніколи не вирізнявся  у Києві особливою активністю. «Секрет  успіху» Лаури Рейнілі в 2006 році  доволі простий: головування Фінляндії у Європейському Союзі. З приводу цього в одного з наших експертів навіть склалось враження, що в другій половині 2006 року вона відпрацювала за весь дипкорпус  країн-членів ЄС.  Можливо, це  перебільшення, але навряд чи комусь вдасться пригадати хоча б один серйозний захід, так чи інакше пов»язаний з Європейським Союзом, в якому б не була помічена мініатюрна фігурка пані Рейнілі. Як, до речі, і помітні культурні події на зразок презентації документального фільму Сергія Буковського «Назви своє ім»я». Ті  наші експерти, кому неодноразово доводилось спілкуватись з послом Фінляндії, також стверджують, що вона дійсно  щиро переймається процесами в нашій державі,   демонструючи решті колег приклад «справжньої європейської дипломатії».

6. Посол Німеччини Рейнхард Шеферс

72 бали

Ренйхард Шеферс – один з тих послів, хто ще не встиг як слід облаштуватись в кріслі глави дипломатичної місії. Тим не менше,  за півроку свого перебування в Україні здобув у колах експертів-міжнародників славу  посла-прагматика, не схильного розповідати про «Об»єднану Європу» і місце в ній Україні. Ті, кому доводилось спілкуватись з послом, відразу робили висновок, що це буде зовсім інший стиль роботи, аніж у  Дітмара Штюдеманна. І, мабуть, зовсім недаремно в інтерв»ю «Главреду» Рейнхард Шеферс, відповідаючи на питання про взаємодію зі своїм попередником, більш ніж лаконічно відповів: «наші сфери діяльності не пересікаються». У 2006 році посол встиг також запам»ятатись неодноразовими заявами про створення  трьохстороннього газотраснпортного консорціуму – дарма, що майже всі вони були спровоковані відповідними питаннями журналістів. Однак вже сьогодні можна спрогнозувати:  пік активності  посла Німеччини в Україні припаде на першу половину 2007 року, коли  Німеччина головує в Європейському Союзі та «великій вісімці». Тим більше, що якраз в цей період часу Україна має намір почати з ЄС переговори про укладення  так званої посиленої угоди.

7. Посол Чехії Карел Штіндл

49 балів

Посла Чехії - у минулому дисидента та доброго приятеля Вацлава Гавела – на дипломатичних раутах найчастіше можна побачити в компанії польского посла  Яцека Ключковського, що деякою мірою символічно: позиція Карела Штіндла у болючому сьогодні для України євроінтеграційному питанні більше нагадує  польську, аніж французську чи німецьку. Деякі з опитаних нами експертів вважають, що Карел Штіндл – з тих небагатьох представників дипломатичного корпусу, котрі підходить до своєї роботи творчо.  «Він дійсно намагається зрозуміти українське суспільство і внести щось своє у відносини не тільки між офіційними особами, але й людьми», - так прокоментував свої

вісім балів  послу один з наших експертів.

8. Посол Британії Тімоті Барроу

48 балів

На фоні екс-посла Британії  в Україні Роберта Брінклі  бути активним ду-у-же  важко. Тим не менше, Тімоті Барроу намагається тримати планку. Пік його публічності у 2006 році припав на запровадження  нового порядку електронної подачі заявок на британську  візу. Посол тоді не лінувався пояснити всім і кожному, що віднині можна вибрати  самому день і час співбесіди у посольстві, а людям із сільскої місцевості буде легше дістатись до місця, де є Інтернет, аніж до  Києва.

9. Посол Литви Альгірдас Кумжа

47 балів

Посол Литви в Україні Альгірдас Кумжа доповнив скромний список послів  з- журналістським минулим. У десятку «Главреда» посол Литви потрапив завдяки  «оперативному реагуванню»: візити Адамкуса готувались, немов  «гарячі пиріжки», а  візит прем»єра Литви – першого глави уряду, який зустрівся з Януковичем після його повторнго обрання  - менш ніж за два дні. Такий злагоджений діалог на найвищому рівні встановивсая не в останню чергу тому, що Альгірдас Кумжа вважається людиною Адамкуса і багато питань може вирішувати напряму.

10. Посол Швеції Йон-Крістер Оландер

41 бал

Не в останню чергу завдяки колишньому послу Швеції в Україні Оке Петерсону   деякі українські євроінтегратори почали називати Швецію як найбільш проукраїнську скандинавську державу. Йон-Крістер Оландер  не так часто дає інтерв»ю і відвідує публічні заходи, як робив його попередник, але лінію на підтримку євроінтеграційних намірів України, схоже, намагається підтримувати. Принаймні, саме він у минулому році оголосив про рішення шведського уряду значно підвищити рівень технічної допомоги Україні. Крім того, у 2006 році посол  дозволяв собі робити досить відверті заяви на тему інвестиційного клімату в Україні. Ще б пак: українські можновладці замахнулись на святая-святих шведського бізнесу –  компанію IKEA...