Новини

представникам навчальних закладів Києва роз’яснено нову концепцію та стратегічні цілі НАТО, що дасть змогу позбавитися стереотипів минулого й ліпше зрозуміли політику Північноатлантичного альянсу, зокрема стосовно України;

окреслено перешкоди, які гальмують просування України шляхом євроатлантичної інтеграції, та виявлено механізми їх подолання в контексті досвіду посткомуністичних країн, які вже набули членства в НАТО та ЄС;

проаналізовано можливості освітян поширювати в навчальних закладах ідею доцільності вступу України в НАТО та інші європейські структури;

погоджено вироблену Інститутом трансформації суспільства Програму інформаційно-просвітницьких заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України для впровадження в загальноосвітніх і вищих навчальних закладах.

Здійснення проекту стало вагомим та помітним кроком на шляху утвердження європейських цінностей і поглиблення демократичних трансформацій в Україні.


Організатори й учасники семінару (справа наліво):
А. Кумжа, О. Соскін, Урбан Руснак, Н. Бескова, І. Тимошенко, О. Гречанінов

Огляд інтерактивного емінару

Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, організатор заходу, виступив зі вступним словом, у якому привітав учасників інтерактивного семінару, окреслив основні завдання заходу й коло тем до обговорення, подякував Послу Словаччини в Україні за сприяння в проведенні семінару. Олег Соскін запропонував також розглянути і затвердити підготовлену Інститутом трансформації суспільства Програму інформаційно-просвітницьких заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України для впровадження в загальноосвітніх і вищих навчальних закладах, аби надалі надіслати її на розгляд у Міністерство освіти і науки та МЗС України.

Урбан Руснак, Посол Словацької Республіки в Україні, зазначив, що Посольство Словацької Республіки вперше надає підтримку недержавній неурядовій організації для проведення громадського заходу. Він сказав, що Словаччина всіляко вітає інтеграційні прагнення України й готова ділитися словацьким позитивним досвідом євроінтеграції. Словаччина довела, що громадську думку стосовно НАТО та ЄС можна змінити, якщо для цього докладати послідовні зусилля.

Всеволод Собко, начальник відділу інформаційної роботи та взаємодії з Парламентською Асамблеєю НАТО Міністерства закордонних справ України, почав свою експертну доповідь з того, що окреслив загальне ставлення громадян до питання євроатлантичної інтеграції. При цьому він із прикрістю зауважив, що молодь, особливо в регіонах, позбавлена правдивої та об’єктивної інформації стосовно перспектив євроінтеграції та умов вступу України до НАТО. Пан Собко розповів про велику просвітницьку роботу, яку в цьому напрямі здійснює МЗС на теренах України. Він також окреслив нормативно-правову базу євроінтеграційного процесу, в рамках якої є широкі можливості для тісної співпраці Північноатлантичного альянсу та України. Експерт розвінчав міф щодо узаконеного позаблокового статусу України, оскільки ні в Конституції, ні в інших законах України така норма не зафіксована.

Як відзначив пан Собко, Віктор Ющенко у 2005 р. вперше проголосив, що кінцевою метою співпраці України з НАТО є вступ нашої країни до Альянсу. А сигналами з боку НАТО щодо позитивного ставлення до членства України в Альянсі є хоча б той факт, що Генеральний секретар НАТО тричі відвідав Україну впродовж минулого року. Альянс офіційно проголосив, що двері НАТО відчинені для України, що є безпрецедентною увагою до неї. Відкриваючи засідання Верховної Ради України 5-го скликання, В. Ющенко знову заявив, що євроатлантичний курс України є не лише незмінним, а й незворотним. Вступ до НАТО – це демократичні права і свободи, цивільний контроль над обороною, участь у прийнятті рішень з питань європейської та євроатлантичної безпеки, безпрецедентні гарантії щодо збереження суверенітету й кордонів України, економія коштів на оборону, збільшення інвестиційної привабливості країни.

Пан Собко розповів також про цивільні програми НАТО для України. Тільки у 2006 р. Альянс виділив 2 млн. євро на розвиток науки в нашій країні. Київський політехнічний університет КПІ у 2006 р. В рамках програми URAN отримав 200 тис. євро на розвиток системи швидкісного доступу до Інтернет в українських вищих навчальних закладах.

Наталя Бескова, начальник відділу суспільно-гуманітарної освіти Міністерства освіти і науки України, наголосила на тому, що на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції України дуже важливим є подолання 40-річних негативних стереотипів щодо НАТО, і роль вчителя в цьому є непересічною. За 15 років української незалежності школи закінчили 6 млн. школярів. Це, власне, саме ті діти, які вивели Україну на Майдан. Пані Бескова підкреслила важливість роботи таких прогресивних освітян, як О. Онаць, яка очолює Асоціацію шкіл України, та Г. Карпюк, яка викладає в Українському гуманітарному ліцеї. Вона також сказала, що вчителі не мають переконувати когось вступати до НАТО. Слід просто донести до дітей правдиві факти. Як тяжко було витравлювати із свідомості людей любов до Леніна, так важко сьогодні витравлювати нелюбов до НАТО, зауважила пані Бескова.

Пані експерт розповіла також про роботу МОН України щодо впровадження факультативних курсів з європейської та євроатлантичної інтеграції, підготовку відповідних посібників і розширення тем про європейські міжнародні організації в інших шкільних підручниках, починаючи з видань 2006 р.

Олександр Палій, експерт Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії України, на початку своєї експертної доповіді висловив тезу про те, що українське населення в основній своїй масі перебуває щодо НАТО в полоні стереотипів часів Другої світової війни або безпідставних чуток. Об’єктивна роз’яснювальна робота з цих питань у вітчизняних ЗМІ не проводиться.


Під час інтерактивного семінару

Далі пан Палій зазначив, що НАТО забезпечує суттєві гарантії безпеки всім своїм членам. Зрозуміло, що Україні економічно невигідно дотримуватися позаблокового статусу, адже їй доведеться витрачати майже 50% держбюджету на підтримання своєї обороноздатності. Особливо в контексті того, що контроль над Україною в силу її дуже сприятливого геополітичного та геоекономічного положення, справді може бути вартим війни.

Пан Палій підкреслив, що вступ до НАТО для України не є надто затратним кроком, а цифра в 90 млн. грн., яку іноді називають, «взята зі стелі» і абсолютно не відповідає дійсності. Понад те, Альянс не вимагає ані повного переозброєння та відмови від техніки радянського зразка, ані припинення військово-технічної співпраці з Росією. Як приклад експерт навів Німеччину та Італію, які, будучи країнами – членами НАТО, тісно співпрацюють з РФ у військовій сфері. На завершення пан Палій закликав українців, нарешті, почати думати категоріями інтересів власної держави.

Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, розпочав свою доповідь із визначення передумов вибору цивілізаційного шляху розвитку України. Він зазначив, що після розпаду Радянського Союзу двополюсний світ припинив своє існування, і сьогодні відбувається формування багатополюсної світової моделі. Її центрами стануть китайська, індуська, євроатлантична, мусульманська, нова панамериканська і, можливо, російська спільноти. Україна не може опинитися поза цією моделлю і повинна визначити своє місце. Звичайно, за всіма параметрами вона найбільше тяжіє до євроатлантичної цивілізації, військово-політичним виразником якої є Північноатлантичний альянс. На переконання пана Соскіна, в НАТО немає антагоністів Україні на духовному або національному рівні – його членами є як слов’янські, так і православні держави. Проти НАТО активно виступає лише денаціоналізоване населення України, яке живе за радянськими стереотипами мертвої російсько-радянської імперії.

Пан Соскін наголосив, що сьогодення України – це перехідний період між колоніальним минулим та євроатлантичним майбутнім. І саме українські освітяни знають минуле, живуть сьогоденням і готують наше майбутнє.

Тетяна Степанкова, віце-президент Української спілки промисловців і підприємців, продовжуючи думку Олега Соскіна, сказала, що Україна мусить зрозуміти свою роль та місце в цивілізаційному, регіональному і субрегіональному економічному вимірі. Вона зазначила, що серед основних, фактично невикористаних активів України насамперед слід назвати торгово-транспортні транзитні потоки. Завдяки їх грамотному задіянню можна досить швидко зробити ліквідний економічний ривок і почати говорити про реальне створення європейських стандартів життя в Україні. Пані Степанкова підкреслила, що на 70% Цільовий план Україна – НАТО на 2006 р. стосується саме стандартів. Адже через невідповідність стандартів Україна не включена до таких систем міжнародного інформаційного співробітництва, як Євроінфо, Луксор, система митних брокерів та ін. Пані Степанкова запропонувала Інституту трансформації суспільства провести донорську інформаційну конференцію за участю країн – членів НАТО, присвячену питанням стандартизації.


Експерти (зліва направо):
Всеволод Собко, Олена Онаць, Олександр Палій, Юрій Сухарніков

Альгірдас Кумжа, Посол Литовської Республіки в Україні, підкреслив, що на шляху до євроатлантичної інтеграції країни обов’язковою передумовою є консолідація суспільства та його еліти. Наприклад, у Литві ще в 1994 р. всі основні політичні сили сіли за стіл переговорів і створили концепцію безпеки держави. Окрім того, перед кожними парламентськими та навіть президентськими виборами їх учасниками підписувалися меморандуми про незмінність європейського і євроатлантичного вибору Литви. У процесі підготовки вступу до НАТО держава щорічно виділяла 2% ВВП на створення професійної армії. В результаті, завдяки виваженим дипломатичним крокам і активній підготовчій роботі Литва у 2004 р. була прийнята до Альянсу.

Іван Тимошенко, голова Асоціації вищих навчальних закладів України недержавної форми власності, ректор Європейського університету, вважає, що в Україні повинна функціонувати система державної пропаганди євроінтеграції, мають бути створені відповідні інформаційні програми – тільки це дасть змогу пробити інформаційну блокаду щодо НАТО та інших євроінтеграційних структур. Він запропонував організувати поїздки до штаб-квартири НАТО ректорів українських приватних ВНЗ, журналістів, тому що це є найкращим способом подолання стереотипів щодо Альянсу у свідомості української еліти.

Олена Онаць, президент Асоціації керівників шкіл України, розповіла про велику роботу, яку здійснює Асоціація у сфері пропагування європейського вибору України. Починаючи з 1993 р., організовуються європейські та євроатлантичні студії для вчителів, учнівські європейські клуби. Вже розроблено програму факультативів із питань євроатлантичної інтеграції для шкіл. Такі курси експериментально впроваджуються по всій Україні. Пані Онаць переконана, що для вчителя на першому місці має бути рідна земля, а вже потім – колір партії і всього іншого.

Під час дискусії також виступили: Сергій Джердж, голова Координаційної Ради Громадської ліги Україна – НАТО, Вадим Гречанінов, президент Атлантичної Ради України, Михайло Ямненко, президент Міжнародної академії козацтва, генерал-полковник, Володимир Омеляненко, проректор Міжнаро

21 червня 2006 року в Києві відбувся інтерактивний семінар «Україна на шляху до євроатлантичної спільноти». Він був організований Інститутом трансформації суспільства за підтримки Посольства Словацької Республіки в Україні в рамках Програми Slovak Aid. У заході взяли участь: представники Міністерства освіти і науки України, Міністерства закордонних справ України, посли іноземних держав (Словаччини, Румунії, Литви), перший секретар Посольства Республіки Польща, голови Асоціації керівників шкіл України та Асоціації вищих навчальних закладів України, представники Національної академії оборони України, Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, ректори та викладачі київських вищих навчальних закладів, директори коледжів і загальноосвітніх шкіл із різних регіонів України, засоби масової інформації – загалом 92 особи.

Під час інтерактивного семінару було досягнуто таких цілей:

налагоджено відкритий діалог між представниками країн – членів НАТО і Європейського Союзу, державною владою України та освітянською елітою столиці для виявлення реальних переваг країни, яка є членом НАТО і ЄС;

представникам навчальних закладів Києва роз’яснено нову концепцію та стратегічні цілі НАТО, що дасть змогу позбавитися стереотипів минулого й ліпше зрозуміли політику Північноатлантичного альянсу, зокрема стосовно України;

окреслено перешкоди, які гальмують просування України шляхом євроатлантичної інтеграції, та виявлено механізми їх подолання в контексті досвіду посткомуністичних країн, які вже набули членства в НАТО та ЄС;

проаналізовано можливості освітян поширювати в навчальних закладах ідею доцільності вступу України в НАТО та інші європейські структури;

погоджено вироблену Інститутом трансформації суспільства Програму інформаційно-просвітницьких заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України для впровадження в загальноосвітніх і вищих навчальних закладах.

Здійснення проекту стало вагомим та помітним кроком на шляху утвердження європейських цінностей і поглиблення демократичних трансформацій в Україні.


Організатори й учасники семінару (справа наліво):
А. Кумжа, О. Соскін, Урбан Руснак, Н. Бескова, І. Тимошенко, О. Гречанінов

Огляд інтерактивного емінару

Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, організатор заходу, виступив зі вступним словом, у якому привітав учасників інтерактивного семінару, окреслив основні завдання заходу й коло тем до обговорення, подякував Послу Словаччини в Україні за сприяння в проведенні семінару. Олег Соскін запропонував також розглянути і затвердити підготовлену Інститутом трансформації суспільства Програму інформаційно-просвітницьких заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України для впровадження в загальноосвітніх і вищих навчальних закладах, аби надалі надіслати її на розгляд у Міністерство освіти і науки та МЗС України.

Урбан Руснак, Посол Словацької Республіки в Україні, зазначив, що Посольство Словацької Республіки вперше надає підтримку недержавній неурядовій організації для проведення громадського заходу. Він сказав, що Словаччина всіляко вітає інтеграційні прагнення України й готова ділитися словацьким позитивним досвідом євроінтеграції. Словаччина довела, що громадську думку стосовно НАТО та ЄС можна змінити, якщо для цього докладати послідовні зусилля.

Всеволод Собко, начальник відділу інформаційної роботи та взаємодії з Парламентською Асамблеєю НАТО Міністерства закордонних справ України, почав свою експертну доповідь з того, що окреслив загальне ставлення громадян до питання євроатлантичної інтеграції. При цьому він із прикрістю зауважив, що молодь, особливо в регіонах, позбавлена правдивої та об’єктивної інформації стосовно перспектив євроінтеграції та умов вступу України до НАТО. Пан Собко розповів про велику просвітницьку роботу, яку в цьому напрямі здійснює МЗС на теренах України. Він також окреслив нормативно-правову базу євроінтеграційного процесу, в рамках якої є широкі можливості для тісної співпраці Північноатлантичного альянсу та України. Експерт розвінчав міф щодо узаконеного позаблокового статусу України, оскільки ні в Конституції, ні в інших законах України така норма не зафіксована.

Як відзначив пан Собко, Віктор Ющенко у 2005 р. вперше проголосив, що кінцевою метою співпраці України з НАТО є вступ нашої країни до Альянсу. А сигналами з боку НАТО щодо позитивного ставлення до членства України в Альянсі є хоча б той факт, що Генеральний секретар НАТО тричі відвідав Україну впродовж минулого року. Альянс офіційно проголосив, що двері НАТО відчинені для України, що є безпрецедентною увагою до неї. Відкриваючи засідання Верховної Ради України 5-го скликання, В. Ющенко знову заявив, що євроатлантичний курс України є не лише незмінним, а й незворотним. Вступ до НАТО – це демократичні права і свободи, цивільний контроль над обороною, участь у прийнятті рішень з питань європейської та євроатлантичної безпеки, безпрецедентні гарантії щодо збереження суверенітету й кордонів України, економія коштів на оборону, збільшення інвестиційної привабливості країни.

Пан Собко розповів також про цивільні програми НАТО для України. Тільки у 2006 р. Альянс виділив 2 млн. євро на розвиток науки в нашій країні. Київський політехнічний університет КПІ у 2006 р. В рамках програми URAN отримав 200 тис. євро на розвиток системи швидкісного доступу до Інтернет в українських вищих навчальних закладах.

Наталя Бескова, начальник відділу суспільно-гуманітарної освіти Міністерства освіти і науки України, наголосила на тому, що на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції України дуже важливим є подолання 40-річних негативних стереотипів щодо НАТО, і роль вчителя в цьому є непересічною. За 15 років української незалежності школи закінчили 6 млн. школярів. Це, власне, саме ті діти, які вивели Україну на Майдан. Пані Бескова підкреслила важливість роботи таких прогресивних освітян, як О. Онаць, яка очолює Асоціацію шкіл України, та Г. Карпюк, яка викладає в Українському гуманітарному ліцеї. Вона також сказала, що вчителі не мають переконувати когось вступати до НАТО. Слід просто донести до дітей правдиві факти. Як тяжко було витравлювати із свідомості людей любов до Леніна, так важко сьогодні витравлювати нелюбов до НАТО, зауважила пані Бескова.

Пані експерт розповіла також про роботу МОН України щодо впровадження факультативних курсів з європейської та євроатлантичної інтеграції, підготовку відповідних посібників і розширення тем про європейські міжнародні організації в інших шкільних підручниках, починаючи з видань 2006 р.

Олександр Палій, експерт Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії України, на початку своєї експертної доповіді висловив тезу про те, що українське населення в основній своїй масі перебуває щодо НАТО в полоні стереотипів часів Другої світової війни або безпідставних чуток. Об’єктивна роз’яснювальна робота з цих питань у вітчизняних ЗМІ не проводиться.


Під час інтерактивного семінару

Далі пан Палій зазначив, що НАТО забезпечує суттєві гарантії безпеки всім своїм членам. Зрозуміло, що Україні економічно невигідно дотримуватися позаблокового статусу, адже їй доведеться витрачати майже 50% держбюджету на підтримання своєї обороноздатності. Особливо в контексті того, що контроль над Україною в силу її дуже сприятливого геополітичного та геоекономічного положення, справді може бути вартим війни.

Пан Палій підкреслив, що вступ до НАТО для України не є надто затратним кроком, а цифра в 90 млн. грн., яку іноді називають, «взята зі стелі» і абсолютно не відповідає дійсності. Понад те, Альянс не вимагає ані повного переозброєння та відмови від техніки радянського зразка, ані припинення військово-технічної співпраці з Росією. Як приклад експерт навів Німеччину та Італію, які, будучи країнами – членами НАТО, тісно співпрацюють з РФ у військовій сфері. На завершення пан Палій закликав українців, нарешті, почати думати категоріями інтересів власної держави.

Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, розпочав свою доповідь із визначення передумов вибору цивілізаційного шляху розвитку України. Він зазначив, що після розпаду Радянського Союзу двополюсний світ припинив своє існування, і сьогодні відбувається формування багатополюсної світової моделі. Її центрами стануть китайська, індуська, євроатлантична, мусульманська, нова панамериканська і, можливо, російська спільноти. Україна не може опинитися поза цією моделлю і повинна визначити своє місце. Звичайно, за всіма параметрами вона найбільше тяжіє до євроатлантичної цивілізації, військово-політичним виразником якої є Північноатлантичний альянс. На переконання пана Соскіна, в НАТО немає антагоністів Україні на духовному або національному рівні – його членами є як слов’янські, так і православні держави. Проти НАТО активно виступає лише денаціоналізоване населення України, яке живе за радянськими стереотипами мертвої російсько-радянської імперії.

Пан Соскін наголосив, що сьогодення України – це перехідний період між колоніальним минулим та євроатлантичним майбутнім. І саме українські освітяни знають минуле, живуть сьогоденням і готують наше майбутнє.

Тетяна Степанкова, віце-президент Української спілки промисловців і підприємців, продовжуючи думку Олега Соскіна, сказала, що Україна мусить зрозуміти свою роль та місце в цивілізаційному, регіональному і субрегіональному економічному вимірі. Вона зазначила, що серед основних, фактично невикористаних активів України насамперед слід назвати торгово-транспортні транзитні потоки. Завдяки їх грамотному задіянню можна досить швидко зробити ліквідний економічний ривок і почати говорити про реальне створення європейських стандартів життя в Україні. Пані Степанкова підкреслила, що на 70% Цільовий план Україна – НАТО на 2006 р. стосується саме стандартів. Адже через невідповідність стандартів Україна не включена до таких систем міжнародного інформаційного співробітництва, як Євроінфо, Луксор, система митних брокерів та ін. Пані Степанкова запропонувала Інституту трансформації суспільства провести донорську інформаційну конференцію за участю країн – членів НАТО, присвячену питанням стандартизації.


Експерти (зліва направо):
Всеволод Собко, Олена Онаць, Олександр Палій, Юрій Сухарніков

дного університету фінансів, Борис Афанасьєв, професор Університету «Україна», Леонід Гребенчук, президент Аналітичного центру «Діаматік», представники Міністерства освіти і науки України, Асоціації шкіл України, політичних партій та ін.

Наприкінці заходу Олег Соскін підбив підсумки. Учасниками семінару була підтримана розроблена Інститутом трансформації суспільства Програма інформаційно-просвітницьких заходів із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України для впровадження в загальноосвітніх і вищих навчальних закладах країни.

ПРОГРАМА
ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОСВІТНИЦЬКИХ ЗАХОДІВ
з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України для впровадження в загальноосвітніх і вищих навчальних закладах країни

З метою роз’яснення стратегічного курсу української держави на європейську та євроатлантичну інтеграцію і формування серед молоді свідомого ставлення до перспектив приєднання України до ЄС та НАТО в загальноосвітніх і вищих навчальних закладах доцільно проводити відповідну інформаційно-просвітницьку роботу, що передбачає, зокрема, здійснення таких заходів:

введення у школах і вузах навчального курсу «Європейська та євроатлантична інтеграція України»; підготовка підручників і методичних посібників для викладання цієї дисципліни;

проведення серії семінарів для керівників ВНЗ, директорів шкіл і викладачів суспільних дисциплін з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;

відвідання представниками держав НАТО та ЄС навчальних закладів, виступи перед учнями старших класів і студентами під час офіційних візитів до України;

зустрічі на постійній основі послів країн – членів НАТО і Євросоюзу із учнівською та студентською молоддю;

започаткування лекторіїв з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, запрошення для виступів перед молоддю представників Міністерства закордонних справ України, членів Громадської Ліги Україна – НАТО, експертів, науковців тощо;

проведення учнівських та студентських наукових конференцій на тему «Входження до євроатлантичної спільноти – шлях до гідного майбутнього української молоді»;

організація учнівських і студентських конкурсів на краще представлення переваг України в разі її вступу до європейських та євроатлантичних структур»; нагородження переможців відзнаками (путівки, літні школи, подарунки тощо) від посольств іноземних держав;

проведення молодіжних форумів за участю представників Центру інформації та документації НАТО в Україні, ЄК, посольств, МЗС, МОН України задля відкритого спілкування і розвіювання міфів щодо НАТО та ЄС;

формування у школах і вузах молодіжних клубів «Я європеєць» з метою об’єднання проєвропейськи налаштованої української молоді;

проведення молодіжних ігор на тему «Чому я «за» або «проти» НАТО/ЄС?»;

відкриття в навчальних закладах інформаційних стендів для інформування учнів/студентів про сучасну концепцію розвитку НАТО та ЄС і можливості, які відкриває Україні активне партнерство з цими організаціями;

формування у шкільних і вузівських бібліотеках добірок книжок, журналів, інших матеріалів із питань європейської та євроатлантичної інтеграції;

започаткування у шкільних і вузівських газетах окремого розділу (наприклад «Наш європейський дім»), що матиме євроатлантичну тематику.

Проект Програми інформаційно-просвітницьких заходів буде представлений на розгляд у Міністерство освіти і науки України для затвердження та поширення серед навчальних закладів країни.