Новини

Біля символічного багаття ми згадали ніч січня 1991 року, коли беззбройні литовці встали на захист своєї держави. У заході взяли участь друзі та партнери Литви, з вітальними промовами виступили Посол Литви Інга Станітє-Толочкєнє, Посол Латвії в Україні Андрейс Пілдеговічс, Заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України Ростислав Огризко, депутат Верховної Ради України Соломія Бобровська.

«З початком російської інвазії в Україні стало абсолютно ясно, що події 13 січня не відійшли в минуле – сьогодні боротьба за свободу триває в Україні, тільки посилений російський імперіалізм атакує тут ще болючіше і жорстокіше. Сьогодні Україна захищає не лише свою свободу – вона захищає і безпеку Литви, і майбутнє Європи. На жаль, не всі в Європі наважуються це визнати», – зазначила Посол Литви.

Хвилиною мовчання вшанували всіх, хто загинув за свободу Литви і України – військових, прикордонників, цивільних, волонтерів, митців. Багато говорили про митців, яких війна намагається – але не може – змусити замовкнути. Їхні голоси залишаються – у творчості, пам’яті, опорі.

Цього вечора ми були разом із особливими гостями: батьком загиблого поета Максима Кривцова, який декламував твори свого сина, та українським військовим і художником Володимиром Безруким, чия виставка –створені на фронті малюнки на дверях, віконницях, знайдених у зруйнованих війною містечках, – була представлена під час заходу. Під акомпанемент віолончелі були прочитані вірші поетеси Вікторії Амеліної, яка загинула під час російської агресії проти України.

У 1991 році народ України був разом з Литвою. Вчора, сьогодні і завтра Литва була, є і буде разом з Україною. Ми знаємо, що означає чекати світанку в неспокійну ніч – і впевнені, що світанок обов'язково настане.