Новини

З нагоди Національного свята Дня відновлення Незалежності Литовської Республіки у Львівському Музеї етнографії та художнього промислу відкрилася виставка «Литовське Народне Мистецтво: національний костюм, юоста, верба».

«Народне мистецтво має бути фундаментом нашої творчості, з нього повиннен виникнути самобутній литовський стиль, воно є нашою гордістю, тому що та краса, яку ти маєш в собі, є чистою, самобутньою і винятково литовською». 

Мікалоюс Константінас Чюрльоніс

Народне мистецтво супроводжує нас від народження до самої смерті. Просочене глибокими людськими почуттями воно народжується і виростає під сильним впливом оточення та соціальних явищ у суспільстві. Здавна людина відчуває ритм оточуючої природи, у такт природи б’ється її серце, ритмічно змінюються день і ніч та пори року… тому ритмічно плетуться орнаменти, візерунки та архітектурні форми.

Щоб відповісти на запитання яке значення має народне мистецтво у житті людства та окремого народу, необхідно задатися питанням – чим живе народ, що є його сутністю і що відрізняє один народ від іншого? На це литовський мистецтвознавець П.Гелаунє відповів просто – «змістом свого нутра». Це нутро – творчий потенціал народу з його наслідками, пам’ятки духовної і матеріальної культури, які найяскравіше виражаються у мистецьких формах. Кожен народ своїм мистецтвом вносить свій внесок до загальної скарбниці культури людства.

Мистецтво литовського народу має стародавні традиції. З покоління до покоління передавалися народні традиції, майстерно втілені у виробах ткацтва, дерева, кераміки, тощо. В литовській культурі пересікаються елементи народів Західної та Східної Європи та вирізняється самобутні риси місцевих етнографічних регіонів: Аукштайтії, Жемайтії (Жмудь), Сувалькії, Дзукії і Клайпедського краю (Примор’я).

З нагоди 22 річниці Дня відновлення Незалежності Литовської Республіки Почесне консульство Литовської Республіки у Львові та Посольство Литовської Республіки в Україні відкрили виставку литовського народного мистецтва, яка представлена народними виробами, що найяскравіше презентують литовський народ та самобутність його творчості. Це – народний костюм п’яти етнографічних регіонів Литви, ткані юости литовської народної майстрині Антаніни Діджгалвєнє та великодня «верба» Вільнюського краю.

Народний костюм (стрій) – це особливий одяг, творчий вияв світовідчуття, традицій та розуміння краси, притаманне кожному народові. Особливістю литовського народного костюму є те, що він сприймається литовцями як органічна цілісність, де кожна складова не мислиться поза костюмом і не використовується окремо.

Юоста супроводжувала литовця від народження і аж до смерті: ними обмотували немовлят, на них підвішували колиску, поясами запинали та прикрашали одяг, наречена по дорозі до оселі майбутнього чоловіка юостами обв’язувала великі дерева на узбіччі. Юосту клали на край колодязя, з якого набирали воду, чи на піч, у якій пекли хліб, врешті на юостах опускали домовину у могилу, проводжаючи людину в останню путь.

Зі всього різноманіття вербних букетів своєю багатоколірністю і формою виділяються «верби» вільнюського краю. За поєднанням кольорів і характерними візерунками вони перегукуються з народним строєм, національними поясами (юостами), покривалами, прошивками…

Віталій Антонов, Почесний генеральний консул Литовської республіки у Львові: «Давні греки казали «скажи мені що-небудь і я скажу хто ти». Перефразовуючи цей вислів можна сказати – «Покажіть мені народну творчість і я скажу якою є душа цього народу». Сьогоднішня невеличка виставка дає можливість побачити невеличку частинку великої душі литовського народу. Гідними подиву і найвищої похвали є зусилля нинішніх литовських, митців, майстрів, дослідників у дослідженні, збереженні та популяризації литовського народного мистецтва».